ВИСТАВКА РОБІТ ІГОРЯ МАКОГОНА

Майстер реалістичного мистецтва Ігор Макогон народився у Києві 1936 року в творчій родині. Батько Ігоря Іван Макогон – відомий представник в галузі станкової, монументальної скульптури та медальєрного мистецтва – майже 94 роки свого життя продовжував творити. 

Йдучи шляхом батька, Ігор Іванович після закінчення середньої художньої школи вступив до Київського державного художнього інституту. Його вчителями були Сергій Григор’єв, Володимир Костецький, Георгій Меліхов, Михайло Хмелько, Віктор Зарецький, Василь Забашта, але передовсім – Іван Макогон. Під час навчання в другій половині 1950-х років художник відвідував Карпати, де надихався тамтешніми краєвидами, філософією та побутом гуцулів. Звідти Ігор Макогон привіз живописні акварелі та низку сюжетних начерків, які продовжив розробляти в Києві. Так з’явилася і грандіозна дипломна робота митця – «Вишивальниці» (1960 р.), яка разом із ескізом представлена на цій виставці. 

Після успішного захисту Ігор Макогон займався викладацькою діяльністю в Київському училищі прикладного мистецтва та Київській художній середній школі, брав участь у виставках, створив низку робіт, зокрема «Рідна пісня» та «Перші вірші». У той час він став членом мистецької секції Клубу творчої молоді «Сучасник». Разом з активною молоддю, яку пізніше почнуть називати «шістдесятниками», мандрував Україною, захоплено слухав ексклюзивні розповіді Григорія Логвина про історію українського мистецтва та архітектурні пам’ятки. 

Протягом 1966–1979 рр. Ігор Макогон працював у монументально-декоративному цеху художньо-виробничого комбінату. Тоді створив мозаїчні панно: «Розвиток авіації» (6 мозаїчних виставок на корпусі Київського інституту інженерів цивільної авіації), «Мистецтво і спорт», «Пісня-птах», «Спорт» та ін.

Із 1974 року Ігор Макогон – член спілки художників. 

Протягом 1979–1990 рр., працюючи в живописно-скульптурному комбінаті об’єднання «Художник», створив роботи «Діти і казка», «На етюдах», «Старість» (частина триптиха «Життя»), багато пейзажів. Тоді ж брав участь у виставках, працював у творчих групах на будівництві Чорнобильської АЕС, на заводах «Азовсталь» і «Запоріжсталь». 

1990–2010 роки стали знаковими: поїздки в Італію, членство у мистецькому об’єднані Флоренції, гуртку «Дім Данте», участь в колективних виставках, відбулись дві персональні виставки Ігоря Макогона. Найзнаковіші роботи цього періоду: «Трагедія Мардзаботто», «Медитація із святим Франциском», настінні розписи «Тосканський краєвид у вікні» та «Дівчина, що заходить у двері» у Барберіно ді Муджелло та «Дюймовочка, що купається в росі» у Бордано. Були створені медалі: «Іван Макогон», «Федір Кричевський», «Благовіщення» та ін. У 1997 році відбулась спільна з батьком Іваном Макогоном виставка у Національному художньому музеї України.

Син Ігоря Макогона – Олександр продовжив сімейну традицію, закінчивши Київську академію образотворчих мистецтв та архітектури. На виставці представлені скульптурні роботи трьох поколінь родини Макогонів.